GTO проти експлуатаційного покеру: що виграє на вашій домашній грі?

Остання роздача перед тим, як привезуть піцу. У вас вісімка й сімка пік, а флоп (перші три спільні карти) лягає король черв, дев’ятка пік, шістка треф. Це стріт-дро: будь-яка десятка чи будь-яка п’ятірка дає вам стріт. Ви ставите, і Дейв колує. Тьорн – двійка бубен. Ви ставите знову, і Дейв знову колує. Рівер, остання карта, – трійка черв. Ваше дро не зайшло.

У банку $100, а ви останнім часом вивчали стратегію. Ви знаєте, що хороший гравець у цьому споті іноді блефує, тож ставите $100. Дейв дивиться на вас якусь секунду й колує шісткою та п’ятіркою бубен, парою шісток. Ну звісно. Дейв колує все.

“От тобі й GTO”, – думаєте ви. Але стратегія не підвела. Ви просто зіграли за нею проти єдиної людини за столом, проти якої вона не годилася.

Вирішувати, що робити за покерним столом, можна двома способами. Перший – GTO, скорочення від “Game Theory Optimal” (оптимальна за теорією ігор): збалансована стратегія, яку на довгій дистанції не може обіграти жоден опонент, хоч би хто це був. Другий – експлуатаційна гра: ви з’ясовуєте, яку саме помилку раз у раз повторює людина навпроти, і змінюєте власну гру так, щоб заробити на цій помилці якнайбільше. Гравці сперечаються, що краще, ніби треба обрати щось одне. Не треба. У цьому пості йдеться про те, чим є кожен із підходів, скільки експлуатація приносить у реальних доларах, які три корективи найважливіші на домашній грі і чому найкраще експлуатують ті гравці, які спершу вивчили збалансовану стратегію.

Два способи грати в камінь-ножиці-папір

Найнаочніше цю різницю показує не покерна роздача, а гра камінь-ножиці-папір.

У неї можна грати так, що вас ніхто не обіграє: показувати камінь, папір і ножиці навмання, кожну фігуру в третині випадків. На довгій дистанції таку гру не здолає ніхто, бо в ній немає закономірності, яку можна було б помітити. Це і є GTO-стратегія для гри камінь-ножиці-папір.

А тепер уявіть, що хтось із ваших друзів щоразу показує камінь. Проти такого суперника випадковий вибір виграє третину раундів, третину програє, а ще третина закінчується внічию. Ви виходите в нуль. Стратегія, яку неможливо обіграти, не програє, але й не виграє навіть у найгіршого гравця, якого тільки можна уявити.

Експлуатаційна стратегія очевидна: щоразу показувати папір і вигравати кожен раунд. У неї один недолік. Завжди показувати папір – це стратегія, яку обіграти найлегше у світі. Щойно суперник це помітить і перейде на ножиці, ви програватимете кожен раунд, доки самі не помітите цю зміну й не підлаштуєтеся.

Ось у чому весь компроміс. Збалансовану стратегію неможливо обіграти, але вона ні на кому не заробляє сповна. Експлуатаційна стратегія сповна заробляє на помилці одного опонента, але її може обіграти кожен, хто уважно стежить за грою.

Що GTO робить проти слабкого гравця

Покер відрізняється від гри камінь-ножиці-папір в одному важливому: у покері GTO таки виграє у слабких гравців. Той, хто розігрує забагато рук до флопу або переплачує, женучись за дро, програє гроші збалансованому опонентові, навіть якщо той не робить нічого особливого. Такі помилки коштують грошей проти будь-якої розумної стратегії.

Але є й другий різновид помилок, який баланс не карає, і так задумано: робити щось розумне надто часто або недостатньо часто. Класичний приклад – колувати забагато. Ось знову рівер проти Дейва, цього разу з цифрами.

У банку $100, і ви ставите $100. Уявіть, що той самий спот трапляється тричі. Ставка на велью – це ставка сильною рукою, яка хоче колу від слабшої, а у збалансованій стратегії, яка ставить на рівері розмір банку, на кожен блеф припадає дві ставки на велью. Тож двічі у вас сильна рука, а один раз – дро, що не зайшло. Щоб арифметика була простою, припустімо, що Дейв усі три рази тримає руку одного типу: таку, що б’є ваш блеф і програє вашим сильним рукам. Гравці називають таку руку блеф-кетчером.

• Якщо Дейв усі три рази скидає, ви тричі забираєте банк у $100: разом $300.
• Якщо Дейв усі три рази колує, кожна з двох ваших сильних рук виграє банк плюс його кол у $100, тобто по $200 на руку і $400 за обидві, а ваш блеф програє $100. Знову виходить $300.

Ті самі $300 в обох випадках. Оце й означає “збалансована”. Стратегію побудовано так, щоб було байдуже, що Дейв зробить зі своїм блеф-кетчером, і саме це вам потрібно проти незнайомця. Але ви знаєте, що робить Дейв. Дейв колує.

• Якщо ви ставите двома сильними руками, а з дро, що не зайшло, просто робите чек, віддаючи банк у цей один раз, ви виграєте $400 і нічого не втрачаєте на блефі. Разом $400.

На третину більше грошей, і це при тому, що ви робите менше. Оце й уся експлуатація: ви перестаєте робити ту частину збалансованої стратегії, яку саме цей опонент робить збитковою, і частіше робите ту, за яку він платить.

Три корективи, які важать на домашній грі

Вам не потрібне досьє на кожного гравця. Три помилки охоплюють більшість того, що ви побачите на домашній грі, і на кожну є проста відповідь.

Гравець, який колує забагато. Гравці називають такого суперника “колінг-стейшн” (calling station), і це найпоширеніший тип на будь-якій домашній грі. Перестаньте проти нього блефувати. Блеф спрацьовує лише тоді, коли суперник скидає, а цей не скидає. А хорошими руками ставте частіше й більше. Скажімо, на тому самому борді король-дев’ятка-шістка-двійка-трійка у вас король і валет треф: топ-пара, тобто пара з найстаршою картою борду, із середнім кікером (вашою другою картою). Проти збалансованого опонента велика ставка на рівері такою рукою може бути непростим рішенням, бо більшість рук, слабших за вашу, скидає. Проти Дейва це легка ставка. Він колує королем зі слабшим кікером, будь-якою дев’яткою і будь-якою шісткою. А коли колінг-стейшн раптом рейзить, виходьте з того, що в нього дуже сильна рука.

Гравець, який скидає забагато. Це тайтовий гравець, який вичікує великі руки, а без них здається. Робіть протилежне тому, що робите проти Дейва. Частіше робіть рейз, коли він сидить на блайндах (це два місця, які роблять примусові ставки ще до роздачі карт), ставте, коли він робить чек до вас, і блефуйте частіше, ніж дозволив би баланс: у прикладі вище баланс обмежував вас одним блефом на кожні дві ставки на велью, а проти цього гравця ставити можна з кожним дро, що не зайшло. Не менш важливий і другий бік цієї корективи. Коли такий гравець робить велику ставку чи рейз, скидайте частіше, ніж зазвичай. Проти ставки розміром у банк збалансована стратегія колує приблизно половиною своїх блеф-кетчерів. Проти того, хто ще жодного разу не показав на шоудауні блеф, скидайте їх усі.

Гравець, який ставить забагато. Деякі гравці ставлять і рейзять майже з чим завгодно, а кожен чек сприймають як запрошення поставити. Не намагайтеся переблефувати такого гравця. Натомість колуйте його до кінця своїми блеф-кетчерами: щоб колувати ставку розміром у банк, досить мати рацію лише один раз із трьох, а проти того, хто ставить на кожному рівері, ви матимете рацію значно частіше. Із сильною рукою зробіть чек, і нехай він сам ставить за вас.

Зверніть увагу на закономірність. Кожна коректива – це протидія помилці суперника. Він колує забагато, тож ви блефуєте рідше, а на велью ставите частіше. Він скидає забагато, тож ви блефуєте частіше, а його ставки оплачуєте рідше. Він блефує забагато, тож ви колуєте частіше.

Є ще одна коректива, яку можна внести ще до того, як хтось сяде за стіл. За типовим домашнім столом загалом колують забагато, а блефують замало, і саме тому наш гайд про рівер радить блефувати рідше, ніж це робив би солвер (програма, що обчислює збалансовану стратегію), і вважати великі ставки на рівері ознакою сильної руки. Проти гравця з домашньої гри, про якого ви нічого не знаєте, виходьте з цього припущення, доки не побачите чогось іншого.

Чого коштує експлуатація

Згадайте недолік стратегії “завжди показувати папір” у грі камінь-ножиці-папір. Кожна експлуатація в чомусь робить вразливими вас самих. Якщо ви ніколи не блефуєте проти Дейва, то того дня, коли Дейв збагне, що ваші ставки на рівері – це завжди сильні руки, він зможе просто скидати, і ваші сильні руки залишаться без оплати.

На домашній грі цей ризик зазвичай невеликий. Дейв колує вже десять років і зупинятися не збирається. Гроші насправді втрачають через два інші ризики.

Прочитання хибне. Прочитання – це ваш висновок про те, як грає конкретний опонент, а одна роздача – ще не закономірність. Те, що Дейв один раз заколив парою шісток, каже вам дуже мало; те, що Дейв сьогодні тричі заколив такими руками, каже багато. Найкращий доказ – шоудаун, коли карти відкривають і ви бачите, що в людини було насправді. Гравцеві, який через двадцять хвилин “здається тайтовим”, могла просто двадцять хвилин не йти карта. Тож співвідносьте розмір корективи з вагою доказів і користуйтеся простою перевіркою: чи можете ви назвати причину вголос? “Сьогодні він уже двічі заколив велику ставку на рівері слабкою парою” – це причина. “У мене щодо нього передчуття” – ні.

Люди змінюються. Гравець, який за вечір програв $200, грає не так, як о восьмій вечора. Гравець, проти якого ви весь вечір ставили на велью, рано чи пізно скине. Спостерігайте далі, і коли закономірність перестане проявлятися, перестаньте під неї підлаштовуватися.

Чому спершу потрібна база

“Дейв колує забагато”. Забагато порівняно з чим?

Відхилення можна побачити, лише якщо знаєш, який вигляд має норма, і мірило тут – збалансована стратегія. Проти ставки розміром у банк збалансований гравець колує або рейзить приблизно в половині випадків, а в решті скидає. Той, хто скидає лише один раз із п’яти, робить вам подарунок. Той, хто скидає чотири рази з п’яти, теж робить подарунок, але вже інший. Без бази ви не відрізните жодного з них від гравця, який усе робить правильно.

Тому й виходить, що “експлуатаційна гра” без бази – це те, чим більшість людей на домашній грі й так займається: вгадування, до якого додано переконливу історію. Ця історія здається прочитанням. Але без мірила за нею це лише здогадка.

А ще база – це те, до чого ви повертаєтеся. Проти нового гравця, проти сильного гравця або щоразу, коли докази закінчуються, збалансована стратегія – та, з якою неможливо сильно помилитися. Не кожен за столом – Дейв.

Отже, порядок такий: вивчіть базу, шукайте гравця, який далеко від неї відходить, підлаштуйтеся так, щоб протидіяти його помилці, рівно настільки, наскільки дозволяють докази, а коли докази вичерпаються, поверніться до бази.

До чого тут Poker Sense

Poker Sense створено, щоб навчити вас бази. Ви граєте роздачу, приймаєте рішення, і додаток одразу оцінює його, порівнюючи зі збалансованою стратегією солвера. Одна оцінена роздача каже небагато. Кілька сотень – багато. Збалансована відповідь поступово стає для вас чимось самоочевидним: ви приблизно знаєте, як часто така рука, як ваша, ставить у цьому споті і як часто скидає на ставку. Це і є те мірило, про яке йшлося в усьому цьому пості, і здобувають його повторенням.

Коли вердикт вас дивує, натисніть “Запитати чому”. Коуч пояснить, чому солвер у цьому споті ставить, робить чек або колує, і ви можете розпитувати далі, доки все не стане зрозуміло. Саме причина робить базу корисною в п’ятницю ввечері. Якщо ви знаєте, що блеф входить у стратегію тому, що збалансований опонент скидає достатньо часто, ви знаєте й те, що проти Дейва, який не скине, від блефу слід відмовитися.

Базою можна виміряти і вашу власну гру. На тарифі Pro сторінка “Статистика” порівнює, як часто ви скидаєте, робите чек, колуєте й рейзите у своїх тренувальних роздачах, із тим, як часто це робить солвер, і показує, де у вас “Занадто багато call” чи “Занадто багато fold”. Кожен із нас для когось Дейв, і краще дізнатися про це від додатка, ніж від гравця ліворуч від вас.

Безкоштовний тариф – це 20 роздач і 3 коучингові розмови на день; він охоплює рішення на префлопі та флоп у single-raised pots (банках з одним рейзом до флопу). Три з цих 20 роздач можна зіграти цілком у режимі “Розіграш роздачі”, від флопу до кінця роздачі. Цього досить, щоб почати вивчати базу.

Підсумок

GTO – це стратегія, яку ніхто не може обіграти. Експлуатаційна гра – це стратегія, що забирає максимум в одного конкретного гравця, зате її саму можна обіграти. Обирати між ними не треба. Ви починаєте зі збалансованої стратегії і свідомо відходите від неї тоді, коли хтось дає вам причину, яку можна назвати вголос.

Проти гравця, який колує забагато, перестаньте блефувати і ставте хорошими руками більше. Проти гравця, який скидає забагато, блефуйте частіше і скидайте, коли він нарешті ставить. Проти гравця, який ставить забагато, колуйте частіше. А проти всіх, кого ви ще не розгадали, тримайтеся бази.

Тож наступного разу, коли ваше дро не зайде на рівері проти Дейва, зробіть чек. Прибережіть блеф для того, хто вміє скидати.